Словник української мови (1927)/замчати
| ◀ замучитися | Словник української мови З замчати |
замчатися ▶ |
|
Замча́ти, чу́, чи́ш, гл. Замчать, занести. Мир. ХРВ. 24. Козацькі суда на три части розбивало! Першу часть одбивало, в тихий Дунай замчало. Лукаш. 61. О, нещаслива доле, ти звеліла орді в турещину мене замчати. К. ЦН. 214. Вхоплено й замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу. К. ХП. 130.