Словник української мови (1927)/замісити

by Борис Грінченко

◀ заміс

Словник української мови Борис Грінченко З замісити

замісто ▶

Київ: Горно, 1927

Замі́шувати, шую, єш, сов. в. заміси́ти, шу́, сиш, гл. Замешивать, замесить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.