Словник української мови (1927)/замітувати

by Борис Грінченко

◀ заміття

Словник української мови Борис Грінченко З замітувати

заміть ▶

Київ: Горно, 1927

Замі́тувати, тую, єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замітують. МУЕ. III. 44. *3) = Заміта́ти.