Словник української мови (1927)/замішанець
| ◀ замічати | Словник української мови З замішанець |
замішанина ▶ |
|
Заміша́нець, нця, м. 1) Украинец из окрестностей Коросно, живущий среди мазуров. Вх. Лем. 416. *2) Чужой, посторонний. Сл. Нік.
| ◀ замічати | Словник української мови Борис Грінченко З замішанець |
замішанина ▶ |
|
Словник української мови — З
замішанець
Борис Грінченко
1927
Заміша́нець, нця, м. 1) Украинец из окрестностей Коросно, живущий среди мазуров. Вх. Лем. 416. *2) Чужой, посторонний. Сл. Нік.