Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/занаджувати

Матеріал з Вікіджерел

Зана́джувати, жую, єш, сов. в. зана́дити, джу, диш, гл. Завлекать, завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.