Словник української мови (1927)/заневидніти
| ◀ занатуритися | Словник української мови З заневидніти |
заневинно ▶ |
|
Заневи́дніти, нію, єш, гл. Потемнеть, омрачиться. Вх. Зн. 19.
| ◀ занатуритися | Словник української мови Борис Грінченко З заневидніти |
заневинно ▶ |
|
Словник української мови — З
заневидніти
Борис Грінченко
1927
Заневи́дніти, нію, єш, гл. Потемнеть, омрачиться. Вх. Зн. 19.