Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/занепад

Матеріал з Вікіджерел

Зане́пад, ду, м. 1) Упадок, упадок сил. Воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 133. Народній дух з занепаду підняти. К. Бай. 7. *2) Запустение. Сл. Нік.