Словник української мови (1927)/занишпорити
| ◀ занишкнути | Словник української мови З занишпорити |
занишпоритися ▶ |
|
Зани́шпорити, рю, риш, гл. Зашарить. Коло дверей щось занишпорило. Мир. Пов. I. 140.
| ◀ занишкнути | Словник української мови Борис Грінченко З занишпорити |
занишпоритися ▶ |
|
Словник української мови — З
занишпорити
Борис Грінченко
1927
Зани́шпорити, рю, риш, гл. Зашарить. Коло дверей щось занишпорило. Мир. Пов. I. 140.