Словник української мови (1927)/заново
| ◀ зановать | Словник української мови З заново |
заногтиця ▶ |
|
За́ново, нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшла, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
| ◀ зановать | Словник української мови Борис Грінченко З заново |
заногтиця ▶ |
|
Словник української мови — З
заново
Борис Грінченко
1927
За́ново, нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшла, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.