Словник української мови (1927)/заножити
| ◀ заногтиця | Словник української мови З заножити |
заноза ▶ |
|
Заножи́ти, жу́, жи́ш, гл. — но́ги. Двигать ногами с целью идти? Встречено в народной поговорке: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря, 1883, стр. 223.