Словник української мови (1927)/заноситися
| ◀ заносити | Словник української мови З заноситися |
занотовувати ▶ |
|
Зано́ситися, шуся, сишся, сов. в. занести́ся, су́ся, се́шся, гл. 1) Заноситься, занестись. 2) Важничать, зазнаваться. 3) На дощ зано́ситься. Собирается дождь. *4) На біду́ зано́ситься. Быть беде. Лип. у., с. Ситківці. Ефр. *5) Заходиться, захлебываться, закатываться. Заридала в-голос і аж заносилася з плачу. О. Кобил.