Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/занузд

Матеріал з Вікіджерел

За́нузд, ду, м. Взнуздка. На за́нузді бу́ти. Быть взнузданным. Ой наші узди в конях на занузді. ЗОЮР. I. 186.