Словник української мови (1927)/заніколитися

by Борис Грінченко

◀ занізка

Словник української мови Борис Грінченко З заніколитися

занікчемніти ▶

Київ: Горно, 1927

Зані́колитися, литься, гл. безл. Сделаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Харьк. Так заніколилось, що боже! а він кличе на хрестини. Канев. у.