Словник української мови (1927)/заніміти

by Борис Грінченко

◀ занімити

Словник української мови Борис Грінченко З заніміти

заніска ▶

Київ: Горно, 1927

Занімі́ти, мі́ю, єш, гл. 1) Занеметь, онеметь. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. I. 125.