Словник української мови (1927)/заорандарювати
| ◀ заопирувати | Словник української мови З заорандарювати |
заорандувати ▶ |
|
Заорандарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Начать быть арендатором. Ще богу дяка, що голова держить: усе таки й нам зволяє трохи з нашого плеса поживитись; а вже як би жид заорандарював, то нашим бідолахам і у велике свято не прийшлось би покуштувати тієї риби. О. 1861. XI. 114.