Словник української мови (1927)/заохотити
| ◀ заохота | Словник української мови З заохотити |
заохочування ▶ |
|
Заохо́чувати, чую, єш, сов. в. заохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Возбуждать, возбудить желание, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Левиц. (Правда, 1868, 485). Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Грин. II. 233. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити. Г. Барв. 16.