Словник української мови (1927)/запарка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
З
запарка
Київ: Горно, 1927

Запа́рка, ки, ж. 1) Ум. от запа́ра. 2) Пойло для скота из запаренных отрубей. 3) Запа́рки да́ти. Высечь.