Словник української мови (1927)/запашно
| ◀ запашний | Словник української мови З запашно |
запащекувати ▶ |
|
Запа́шно, нар. Пахуче, с запахом. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно… тобі було? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і зелено, і запашно. Св. Л. 273.