Словник української мови (1927)/запечалити
Зовнішній вигляд
◀ запецькати | Словник української мови З запечалити |
запечалитися ▶ |
|
Запеча́лити, лю, лиш, гл. Опечалить. Вона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290.
◀ запецькати | Словник української мови Борис Грінченко З запечалити |
запечалитися ▶ |
|
Словник української мови — З
запечалити
Борис Грінченко
1927
Запеча́лити, лю, лиш, гл. Опечалить. Вона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290.