Словник української мови (1927)/запечалля
| ◀ запечалитися | Словник української мови З запечалля |
запечатати ▶ |
|
Запеча́лля, ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.