Словник української мови (1927)/запилювати

by Борис Грінченко

◀ запильнувати

Словник української мови Борис Грінченко З запилювати

запина ▶

Київ: Горно, 1927

I. Запи́лювати, люю, єш, сов. в. запили́ти, лю́, лиш, гл. Запыливать, запылить. II. Запи́лювати, люю, єш, сов. в. запиля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Приниматься, приняться пилить. 2) Пиливши сходить, сойти с намеченной черты.