Словник української мови (1927)/заплітання
| ◀ запліт | Словник української мови З заплітання |
заплітати ▶ |
|
Запліта́ння, ня, с. Заплетание. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
| ◀ запліт | Словник української мови Борис Грінченко З заплітання |
заплітати ▶ |
|
Словник української мови — З
заплітання
Борис Грінченко
1927
Запліта́ння, ня, с. Заплетание. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.