Словник української мови (1927)/заповзати
| ◀ запобіжник | Словник української мови З заповзати |
заповзатися ▶ |
|
Запо́взати, заю, єш, гл. Запо̀лзать, начать ползать.
Заповза́ти, за́ю, єш, сов. заповзти́, зу́, зе́ш, гл. Заползать, заползти.
| ◀ запобіжник | Словник української мови Борис Грінченко З заповзати |
заповзатися ▶ |
|
Словник української мови — З
заповзати
Борис Грінченко
1927
Запо́взати, заю, єш, гл. Запо̀лзать, начать ползать.
Заповза́ти, за́ю, єш, сов. заповзти́, зу́, зе́ш, гл. Заползать, заползти.