Словник української мови (1927)/заповзятися
| ◀ заповзятий | Словник української мови З заповзятися |
заповзятість ▶ |
|
*Заповзя́тися, ві́зьмуся, ві́зьмешся, гл. 1) — за що. Приняться, взяться. Тепер вони заповзялися будувати нову церкву. Крим. 2) — на ко́го. Вз'есться на кого. Сл. Нік.