Словник української мови (1927)/заполонити
Зовнішній вигляд
◀ заполовіти | Словник української мови З заполонити |
заполоскати ▶ |
|
Заполони́ти, ню́, ниш, гл. Пленить, взять в плен. Душу мою заполониш. Млак. 8. Думка, як би заполонити Четвертинського. Стор. МПр. 71.