Словник української мови (1927)/заполоч
| ◀ заполоха | Словник української мови З заполоч |
заполочний ▶ |
|
За́полоч, чі, ж. 1) Цветные бумажные нитки, употребляемые для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. II. 102. Шила-пошила три шириночки… третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = Ча́полоч. ЗЮЗО. I. 125.