Словник української мови (1927)/заполіскувати
| ◀ запола | Словник української мови З заполіскувати |
заполітати ▶ |
|
Заполі́скувати, кую, єш, сов. в. заполоска́ти, лощу́, щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. НВолын. у. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив. Кв. II. 152.