Словник української мови (1927)/запопадливо

by Борис Грінченко

◀ запопадливий

Словник української мови Борис Грінченко З запопадливо

запопадний ▶

Київ: Горно, 1927

*Запопа́дливо, нар. Ревностно, старательно. Заходився міркувати і заподливо братися до того, щоб запомогти землякові. Кон.