Словник української мови (1927)/запряганий
| ◀ запрягайник | Словник української мови З запряганий |
запрягати ▶ |
|
Запря́ганий, а, е. Бывший в упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.
| ◀ запрягайник | Словник української мови Борис Грінченко З запряганий |
запрягати ▶ |
|
Словник української мови — З
запряганий
Борис Грінченко
1927
Запря́ганий, а, е. Бывший в упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.