Словник української мови (1927)/заразити
| ◀ зараза | Словник української мови З заразити |
заразитися ▶ |
|
Зара́жувати, жую, єш, сов. в. зарази́ти, жу́, зиш, гл. Заражать, заразить. Паршива вівця все стадо заразить. Ном. № 5987.
| ◀ зараза | Словник української мови Борис Грінченко З заразити |
заразитися ▶ |
|
Словник української мови — З
заразити
Борис Грінченко
1927
Зара́жувати, жую, єш, сов. в. зарази́ти, жу́, зиш, гл. Заражать, заразить. Паршива вівця все стадо заразить. Ном. № 5987.