Словник української мови (1927)/заригати
| ◀ заривкуватий | Словник української мови З заригати |
зариговувати ▶ |
|
Зарига́ти, га́ю, єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
| ◀ заривкуватий | Словник української мови Борис Грінченко З заригати |
зариговувати ▶ |
|
Словник української мови — З
заригати
Борис Грінченко
1927
Зарига́ти, га́ю, єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.