Словник української мови (1927)/заричати
| ◀ зарихтовувати | Словник української мови З заричати |
заричити ▶ |
|
Зарича́ти, чу́, чи́ш, гл. Зареветь. Корова… прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. I. 89.
| ◀ зарихтовувати | Словник української мови Борис Грінченко З заричати |
заричити ▶ |
|
Словник української мови — З
заричати
Борис Грінченко
1927
Зарича́ти, чу́, чи́ш, гл. Зареветь. Корова… прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. I. 89.