Словник української мови (1927)/зарно
Зовнішній вигляд
◀ зармуток | Словник української мови З зарно |
зарнути ▶ |
|
За́рно, нар. Завидно. Чи вже йому зарно стало на той стіжок? Рудч. Ск. II. 209.
◀ зармуток | Словник української мови Борис Грінченко З зарно |
зарнути ▶ |
|
Словник української мови — З
зарно
Борис Грінченко
1927
За́рно, нар. Завидно. Чи вже йому зарно стало на той стіжок? Рудч. Ск. II. 209.