Словник української мови (1927)/заробітний
| ◀ заробити | Словник української мови З заробітний |
заробітно ▶ |
|
Заробі́тний, а, е. 1) Дающий заработок. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.
| ◀ заробити | Словник української мови Борис Грінченко З заробітний |
заробітно ▶ |
|
Словник української мови — З
заробітний
Борис Грінченко
1927
Заробі́тний, а, е. 1) Дающий заработок. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.