Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/засада

Матеріал з Вікіджерел

Заса́да, ди, ж. 1) Основание, основа. 2) Заключение; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342.