Словник української мови (1927)/засада
Зовнішній вигляд
◀ зарятовуватися | Словник української мови З засада |
засадець ▶ |
|
Заса́да, ди, ж. 1) Основание, основа. 2) Заключение; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342.