Словник української мови (1927)/засадний
| ◀ засадич | Словник української мови З засадний |
засадничий ▶ |
|
Заса́дний, а, е. 1) Об'емистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Брацл. у. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. Могил. у. 2) Крепкий. Засадні коні. Каменец. у. 3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. Брацлавск. у. 4) Заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима. НВолын. у.