Словник української мови (1927)/засатарити

by Борис Грінченко

◀ засапуватися

Словник української мови Борис Грінченко З засатарити

засваритися ▶

Київ: Горно, 1927

Засата́рити, рю, риш, гл. = Запрото́рити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.