Словник української мови (1927)/засватати

by Борис Грінченко

◀ засваритися

Словник української мови Борис Грінченко З засватати

засвататися ▶

Київ: Горно, 1927

Засва́тати, таю, єш, гл. Посватать. Того ж дня, як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. II. 132. А кого за тебе засватаєм? Грин. I. 205. Прийшов Євхимка, заплакав: «хтось мою Марійку засватав». Чуб. III. 207.