Словник української мови (1927)/заселенний

by Борис Грінченко

◀ засвяткувати

Словник української мови Борис Грінченко З заселенний

заселити ▶

Київ: Горно, 1927

*Засе́ленний, а, е. 1) Населенный. Сл. Нік. 2) Занятый людьми (или могилами). Нашого цвинтаря буде десятин з вісім, і вже він заселений на цілу половину. Крим.