Словник української мови (1927)/засилати
| ◀ засиджуватися | Словник української мови З засилати |
засилатися ▶ |
|
Засила́ти, ла́ю, єш, сов. в. засла́ти, шлю́, шле́ш, гл. 1) Засылать, заслать. 2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. Москалів заслав царь, та й припинили. Черк. у. *Здається тобі, мов би вона засилає скаргу до неба. Борд. 4) Старості́в засила́ти. Сватать. Заслав він старостів та й хустки побрав.