Словник української мови (1927)/засиротіти
| ◀ засиротити | Словник української мови З засиротіти |
засисати ▶ |
|
Засироті́ти, ті́ю, єш, гл. Осиротеть. Дитя ж моє коханеє, чого рано засиротіло? а я молода завдовіла. Чуб. V. 807.
| ◀ засиротити | Словник української мови Борис Грінченко З засиротіти |
засисати ▶ |
|
Словник української мови — З
засиротіти
Борис Грінченко
1927
Засироті́ти, ті́ю, єш, гл. Осиротеть. Дитя ж моє коханеє, чого рано засиротіло? а я молода завдовіла. Чуб. V. 807.