Словник української мови (1927)/заслона
| ◀ засліплятися | Словник української мови З заслона |
заслонити ▶ |
|
Засло́на, ни, ж. 1) Занавес. НВолын. у. 2) = За́слінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. Котл. МЧ. 364. 3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда. Котл. Ен. V. 60.