Словник української мови (1927)/заслуга

by Борис Грінченко

◀ заслонятися

Словник української мови Борис Грінченко З заслуга

заслуженина ▶

Київ: Горно, 1927

Заслу́га, ги, ж. 1) Заслуга. Котюзі по заслузі. Ном. № 7089. 2) Вознаграждение, жалованье. Що я в свого пана служив і заслуги не получив. Чуб. V. 1014. Мари вкрити червоною китайкою, заслугою козацькою. К. Досв. 48. Ум. Заслу́женька.