Словник української мови (1927)/засмикати

by Борис Грінченко

◀ засмердітися

Словник української мови Борис Грінченко З засмикати

засмикувати ▶

Київ: Горно, 1927

Засми́кувати, кую, єш, сов. в. засми́кати, каю, єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. Ном. № 10057. 2) Сбивать, сбить с толку.