Словник української мови (1927)/засмоктаний

by Борис Грінченко

◀ засміятися

Словник української мови Борис Грінченко З засмоктаний

засмоктати ▶

Київ: Горно, 1927

Засмо́ктаний, а, е. 1) Засосанный. 2) Плохо уродившийся, болезненный. Жито… ледві од землі одлізло, — низеньке, жовте, засмоктане. Мир. ХРВ. 5. *3) Испитой. Увійшов до мене дідок, такий засмоктаний та закушланий. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.