Словник української мови (1927)/засмучати
| ◀ засмутувати | Словник української мови З засмучати |
засмучатися ▶ |
|
Засмуча́ти, ча́ю, єш, засму́чувати, чую, єш, сов. в. засмути́ти, чу́, тиш, гл. Опечаливать, опечалить. Не тіш мої воріженьки, не засмучай мене. Гол. I. 289. Не засмучуй мене тяжко. К. Псал. 102. Вона ж його не звеселила, тілько гірше засмутила. Мет. 145. Господь засмутив, господь і потішить. НВолын. у.