Словник української мови (1927)/засовка
| ◀ засовець | Словник української мови З засовка |
засокотати ▶ |
|
За́совка, ки, ж. Род деревянного засова или задвижки у дверей, запираемой и отпираемой снаружи при помощи особого ключа. КС. 1889. V. 489. Чуб. VII. З8З. *Вивела з сіней і двері за нами на засовку. Кон.