Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/засопти

Матеріал з Вікіджерел

Засопти́, пу́, пе́ш, гл. Засопеть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп. Кв. I. 240.