Словник української мови (1927)/заспорюватися
| ◀ заспоритися | Словник української мови З заспорюватися |
зассати ▶ |
|
Заспо́рюватися, рююся, єшся, сов. в. заспо́ритися, рюся, ришся, гл. 1) Начать спор, заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий. Мнж. 147. *2) Ссориться, начать тяжбу. За межу заспорились. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.