Словник української мови (1927)/застатковувати
| ◀ застати | Словник української мови З застатковувати |
застебнути ▶ |
|
Застатко́вувати, вую, єш, сов. в. застаткува́ти, ку́ю, єш, гл. Начинать, начать порядочно повести себя. Перше все по коршмах вештався, а як оженився, так і застаткував. *2) Зарабатывать, заработать. Що застаткуєш, те й матимеш. Умань. Ефр.